Воєнний стан вніс суттєві зміни в різні сфери нашого життя, але питання захисту прав та інтересів дітей залишається актуальним як ніколи. Як адвокат з багаторічним досвідом у сфері сімейного права, я щодня стикаюся з питаннями від занепокоєних матерів про можливість позбавлення батьківських прав іншого з батьків в умовах війни. Особливо гостро це питання постає, коли один з батьків перебуває на тимчасово окупованій території, виїхав за кордон, або повністю самоусунувся від виховання та утримання дитини.
У цій статті я розповім про особливості процедури позбавлення батьківських прав під час воєнного стану, які документи потрібні, як відбувається судовий розгляд та що змінилося в умовах війни. Ця інформація буде корисною для тих, хто стикнувся з необхідністю захистити права своєї дитини в ці складні часи.
Варто розуміти, що позбавлення батьківських прав — це крайній захід, який застосовується виключно у випадках, коли інші методи впливу виявилися неефективними. Однак, у період війни, коли безпека та благополуччя дитини можуть опинитися під загрозою, цей механізм може бути необхідним для забезпечення найкращих інтересів малюка.
Підстави для позбавлення батьківських прав в умовах воєнного стану
Законодавство України чітко визначає підстави для позбавлення батьківських прав, які залишаються актуальними й під час воєнного стану. Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони:
Не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування. Ця підстава набуває особливого значення під час війни, коли через бойові дії батьки можуть бути змушені залишатися на окупованих територіях або в зоні активних бойових дій. У таких випадках суд враховує поважність причин неможливості забрати дитину.
Ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або утримання дитини. В умовах воєнного стану ця підстава може включати ситуації, коли один з батьків, маючи можливість підтримувати зв’язок з дитиною дистанційно (через інтернет, телефон), повністю ігнорує її, або коли він, перебуваючи в безпечному місці та маючи фінансові можливості, не надає жодної матеріальної підтримки.
Жорстоко поводяться з дитиною, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують дитину до жебракування та бродяжництва. Під час війни ризики жорстокого поводження з дітьми, на жаль, зростають через загальний рівень стресу та напруження в суспільстві.
Є хронічними алкоголіками або наркоманами. Важливо розуміти, що сам факт зловживання алкоголем або наркотичними речовинами не є достатньою підставою для позбавлення батьківських прав – необхідно довести, що це негативно впливає на дитину.
Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва. Під час воєнного стану ці ризики можуть зростати через економічні труднощі.
Засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Ця підстава залишається незмінною і в умовах воєнного стану.
Воєнний стан додав до цього переліку ще одну неофіційну, але важливу підставу – колабораціонізм та діяльність на шкоду національній безпеці України. Хоча прямо в законодавстві ця підстава не вказана, судова практика показує, що в разі доведення фактів співпраці одного з батьків з окупаційною владою, його участі у збройній агресії проти України або іншої діяльності на шкоду державі, це може бути врахованим при розгляді справи про позбавлення батьківських прав.
Важливо розуміти, що сам факт перебування одного з батьків на тимчасово окупованій території або за кордоном не є підставою для позбавлення батьківських прав. Необхідно довести, що він ухиляється від виконання своїх обов’язків, маючи реальну можливість їх виконувати.
Особливості збору доказів для суду під час воєнного стану
У процесі підготовки до позбавлення батьківських прав одним з найважливіших етапів є збір переконливих доказів, які підтверджують підстави для такого рішення. Воєнний стан вніс свої корективи в цей процес, зробивши його в деяких випадках складнішим, але водночас розширивши перелік можливих джерел доказової інформації.
Перший виклик, з яким стикаються багато моїх клієнтів – це отримання документів з окупованих територій або зони бойових дій. У таких випадках доводиться шукати альтернативні шляхи підтвердження фактів. Наприклад, якщо неможливо отримати довідку про несплату аліментів від виконавчої служби, можна надати виписки з банківських рахунків, які підтверджують відсутність надходжень від іншого з батьків.
Особливу цінність в умовах воєнного стану мають електронні докази. Це можуть бути:
- Скріншоти переписок у месенджерах та соціальних мережах, які підтверджують ухилення від спілкування з дитиною
- Фото- та відеоматеріали, які демонструють неналежні умови проживання дитини
- Електронні платіжні документи, які підтверджують відсутність фінансової підтримки
- Публікації в соціальних мережах, що свідчать про неналежну поведінку іншого з батьків
При зборі електронних доказів надзвичайно важливо правильно їх оформити. Кожен скріншот повинен бути датований, містити повну інформацію про джерело (наприклад, повну URL-адресу сторінки) та, за можливості, бути завірений нотаріально. Це підвищить їхню доказову силу в суді.
Ще одним важливим джерелом доказів стають свідчення осіб, які мають інформацію про виконання або невиконання батьківських обов’язків. Якщо свідки перебувають у різних куточках країни або за кордоном через евакуацію, їхні показання можуть бути надані в суді дистанційно, через відеоконференцію. Це стало можливим завдяки змінам у процесуальному законодавстві, які були внесені саме з урахуванням реалій воєнного стану.
Важливою особливістю воєнного часу є необхідність документування випадків колабораціонізму або діяльності на шкоду Україні, якщо ви посилаєтеся на ці обставини.
Такими доказами можуть бути:
- Офіційні документи від правоохоронних органів
- Публікації в засобах масової інформації
- Скріншоти публічних висловлювань у соціальних мережах
- Свідчення очевидців
Часто виникає питання щодо отримання документів від органів опіки та піклування. В умовах воєнного стану деякі органи опіки працюють у обмеженому режимі, але вони продовжують виконувати свої функції. Якщо виникають труднощі з проведенням обстеження умов проживання дитини через небезпеку, можливе проведення дистанційного обстеження або отримання характеристик від освітніх закладів, де навчається дитина.
Не забувайте також про важливість медичної документації, особливо якщо підставою для позбавлення батьківських прав є жорстоке поводження з дитиною або алкоголізм/наркоманія одного з батьків. Медичні документи, які підтверджують травми дитини або стан здоров’я батька/матері, мають значну вагу в суді.
Роль органів опіки та піклування в процесі позбавлення батьківських прав
В умовах воєнного стану роль органів опіки та піклування у процесі позбавлення батьківських прав набуває особливого значення. Ці державні структури не лише виконують свої стандартні функції, але й адаптують свою роботу до викликів воєнного часу, забезпечуючи захист дітей у найскладніших обставинах.
Першочергове завдання органів опіки та піклування в процесі позбавлення батьківських прав – проведення обстеження умов життя дитини та складання відповідного акту. Під час війни це завдання може ускладнюватися через небезпеку відвідування певних територій або переміщення сімей. У таких випадках органи опіки розробили альтернативні методи оцінки умов проживання дитини, включаючи відеоогляд житла, опитування сусідів, вчителів та інших осіб, які контактують з дитиною.
Важливим аспектом роботи органів опіки в умовах воєнного стану стала координація з військово-цивільними адміністраціями на територіях, де ведуться бойові дії, або які були деокуповані. Така співпраця дозволяє отримувати інформацію про дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, та оперативно реагувати на випадки порушення їхніх прав.
Надання висновку органу опіки та піклування є обов’язковим етапом у процедурі позбавлення батьківських прав. Цей документ містить комплексну оцінку ситуації, включаючи інформацію про умови проживання дитини, ставлення до неї батьків, фінансове забезпечення, а також рекомендації щодо доцільності позбавлення батьківських прав. В умовах війни органи опіки приділяють особливу увагу безпеці дитини, її психологічному стану та адаптації до складних умов.
З початком повномасштабної війни на органи опіки було покладено додаткові функції, пов’язані з евакуацією дітей із зони бойових дій, пошуком дітей, які опинилися без батьківського піклування внаслідок війни, та документуванням випадків порушення прав дітей окупаційною владою. Ця інформація може бути використана як додаткові докази у справах про позбавлення батьківських прав, якщо один з батьків сприяв таким порушенням.
Особливістю роботи органів опіки під час воєнного стану є також їх тісна співпраця з міжнародними організаціями та гуманітарними місіями, які надають допомогу дітям в Україні. Завдяки цій співпраці розширюються можливості для захисту прав дітей, у тому числі в контексті справ про позбавлення батьківських прав.
У деяких випадках складнощі виникають, коли один з батьків перебуває за кордоном або на тимчасово окупованій території. У таких ситуаціях органи опіки можуть звертатися за допомогою до міжнародних організацій або використовувати дипломатичні канали для отримання необхідної інформації та забезпечення участі цього з батьків у процесі (якщо це можливо).
Особлива увага приділяється дітям, батьки яких загинули внаслідок бойових дій, зникли безвісти або потрапили в полон. У таких випадках органи опіки та піклування активно залучаються до процесу встановлення статусу дитини та забезпечення її прав, що може включати питання тимчасового влаштування дитини, призначення опікуна або усиновлення.
Особливості судового розгляду справ про позбавлення батьківських прав під час війни
Судова система України зазнала суттєвих трансформацій з початком повномасштабного вторгнення, але продовжує функціонувати, забезпечуючи доступ до правосуддя навіть у найскладніших умовах. Розгляд справ про позбавлення батьківських прав під час воєнного стану має низку особливостей, про які важливо знати, готуючись до судового процесу.
Одна з найсуттєвіших змін – це розширення можливостей дистанційного розгляду справ. Якщо раніше участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції була скоріше винятком, то тепер це стало поширеною практикою. Це особливо актуально для внутрішньо переміщених осіб та тих, хто виїхав за кордон. Для участі у відеоконференції необхідно заздалегідь подати відповідне клопотання до суду, вказавши причини неможливості фізичної присутності та технічні можливості для онлайн-участі.
Воєнний стан призвів до значних змін у підсудності справ. Якщо суд за місцем проживання відповідача не функціонує через бойові дії, справу може бути передано до іншого суду. Визначення територіальної підсудності стало гнучкішим: тепер позов можна подати за місцем проживання позивача або дитини, особливо якщо вони є внутрішньо переміщеними особами. Це суттєво спрощує процес для багатьох сімей, які були змушені покинути свої домівки.
Особливо складними є ситуації, коли відповідач перебуває на тимчасово окупованій території, за кордоном або в зоні бойових дій. У таких випадках можливе проведення судового розгляду за відсутності відповідача, якщо є докази належного повідомлення його про час та місце судового засідання. Суди проявляють розуміння щодо труднощів з вручення судових повісток у таких ситуаціях і можуть визнати повідомлення належним, якщо воно було направлено всіма можливими способами (поштою, електронною поштою, через месенджери).
Вплинули на судовий розгляд і обмеження в роботі поштових служб. Якщо раніше документи до суду можна було подати лише особисто або поштою, то тепер активно використовуються електронні засоби комунікації. Суди приймають документи, надіслані електронною поштою, через систему “Електронний суд” або інші електронні платформи, що значно спрощує процес для осіб, які фізично не можуть відвідати суд.
Ще одна особливість – це зміна в підході до оцінки доказів. Суди стали більш гнучкими щодо прийняття альтернативних доказів, особливо коли отримання традиційних документів неможливе через війну. Наприклад, замість офіційних довідок можуть прийматися скріншоти електронних листувань, відеозаписи, свідчення очевидців та інші нетрадиційні джерела доказів.
Воєнний стан також позначився на тривалості судових процесів. З одного боку, через навантаження на судову систему (включаючи розгляд справ, пов’язаних з воєнними злочинами) строки розгляду деяких справ можуть збільшуватися. З іншого боку, справи, які стосуються захисту прав дітей, зазвичай розглядаються у пріоритетному порядку, особливо якщо дитина опинилася у вразливому становищі через воєнні дії.
Важливою зміною стало посилення ролі психологів та фахівців із соціальної роботи в судовому процесі. Суди частіше залучають цих спеціалістів для оцінки психологічного стану дитини, особливо якщо вона пережила травматичний досвід, пов’язаний з війною. Такі експертні висновки допомагають суду приймати рішення, які максимально відповідають інтересам дитини.
Правові наслідки позбавлення батьківських прав в умовах воєнного стану
Позбавлення батьківських прав тягне за собою серйозні юридичні наслідки для обох сторін: як для батька чи матері, позбавлених цих прав, так і для дитини та іншого з батьків. В умовах воєнного стану деякі з цих наслідків набувають особливого значення, а також з’являються додаткові аспекти, які важливо враховувати.
Передусім, батько чи мати, позбавлені батьківських прав, втрачають усі права, засновані на факті споріднення з дитиною. Це включає право на виховання дитини, представництво її інтересів, управління її майном, отримання аліментів на її утримання, право на спадкування після дитини та інші права. Водночас вони не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини до досягнення нею повноліття. Це особливо важливо в умовах війни, коли матеріальна підтримка дитини може бути критично необхідною.
В контексті воєнного стану, особливого значення набуває питання можливості вивезення дитини за кордон. Якщо один з батьків позбавлений батьківських прав, для виїзду дитини за кордон з іншим з батьків не потрібен його дозвіл. Це суттєво спрощує процедуру евакуації дитини в безпечне місце або тимчасового виїзду за кордон з метою лікування, навчання чи відпочинку. В умовах, коли багато українських сімей були змушені шукати прихистку за кордоном, ця обставина має надзвичайне практичне значення.
Інший важливий аспект – це зміна в документах дитини. Після позбавлення батьківських прав відповідні зміни вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Однак у випадку, якщо батько чи мати, позбавлені батьківських прав, перебувають на тимчасово окупованій території, процедура внесення змін може ускладнюватися. У таких ситуаціях можуть застосовуватися спеціальні механізми, розроблені для захисту прав громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
В умовах воєнного стану особливої актуальності набуває питання соціального захисту дітей, один з батьків яких позбавлений батьківських прав. Держава запровадила додаткові механізми підтримки для таких дітей, включаючи спеціальні соціальні виплати, психологічну допомогу та реабілітаційні програми, особливо якщо дитина постраждала внаслідок бойових дій.
Важливим наслідком позбавлення батьківських прав є можливість усиновлення дитини без згоди батька чи матері, позбавлених цих прав. В умовах війни, коли багато дітей втратили батьків або опинилися в складних життєвих обставинах, ця норма набуває особливого значення для забезпечення права дитини на сімейне виховання.
Варто звернути увагу на те, що позбавлення батьківських прав не є незворотним процесом. Відповідно до законодавства, батько чи мати можуть бути поновлені у батьківських правах, якщо вони змінили свою поведінку, спосіб життя та ставлення до виховання дитини. Однак у контексті війни, особливо коли підставою для позбавлення батьківських прав стала колабораційна діяльність або інші дії на шкоду Україні, поновлення у правах може бути ускладненим.
Специфічним наслідком позбавлення батьківських прав під час воєнного стану може бути вплив на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи або біженця в іноземних країнах. У деяких випадках наявність рішення суду про позбавлення батьківських прав може бути важливим документом, який підтверджує правовий статус дитини та її зв’язок з особою, яка її супроводжує.
Захист інтересів дитини після позбавлення батьківських прав
Позбавлення батьківських прав – це лише перший крок у забезпеченні захисту інтересів дитини. Після ухвалення судового рішення необхідно вжити низку заходів, спрямованих на те, щоб дитина отримала належну підтримку та її права були повністю захищені. В умовах воєнного стану цей процес має свої особливості, які важливо враховувати.
Першочерговим завданням після отримання рішення суду є забезпечення психологічної підтримки дитини. Війна сама по собі є травматичним досвідом для дітей, а процес позбавлення батьківських прав може посилити цю травму. Важливо звернутися до кваліфікованого дитячого психолога, який має досвід роботи з дітьми, що пережили травматичні події. Багато міжнародних та українських організацій наразі надають безкоштовну психологічну допомогу дітям, постраждалим від війни, у тому числі тим, хто пережив розлучення з одним із батьків.
Наступним важливим кроком є оформлення всіх необхідних документів та соціальних виплат. Після позбавлення батьківських прав дитина може отримати статус такої, що опинилася в складних життєвих обставинах, що дає право на додаткову соціальну підтримку. В умовах воєнного стану держава запровадила низку додаткових програм підтримки для таких дітей, включаючи матеріальну допомогу, безкоштовне харчування, забезпечення необхідними речами та особливий доступ до освітніх послуг.
Особливої уваги потребує питання комунікації з дитиною щодо ситуації, що склалася. Важливо пояснити дитині, відповідно до її віку та рівня розуміння, причини відсутності одного з батьків у її житті, уникаючи негативних характеристик та не формуючи негативного образу відсутнього батька чи матері. Психологи рекомендують бути чесними з дитиною, але водночас тактовними, зосереджуючись на тому, що вона завжди оточена любов’ю та турботою, незалежно від обставин.
У випадку, якщо один з батьків був позбавлений прав через колабораціонізм або інші дії, пов’язані з підтримкою агресії проти України, ситуація ускладнюється необхідністю пояснення дитині складних політичних та етичних концепцій. У таких випадках особливо важлива допомога кваліфікованого психолога, який має досвід роботи з дітьми в умовах війни.
Важливим аспектом захисту інтересів дитини є забезпечення її безпеки, особливо якщо існують ризики, пов’язані з спробами позбавленого батьківських прав батька або матері втрутитися в життя дитини всупереч рішенню суду. В умовах воєнного стану ці ризики можуть бути особливо високими, якщо, наприклад, один з батьків перебуває на тимчасово окупованій території або має зв’язки з окупаційною владою. У таких випадках може бути необхідно застосувати додаткові заходи безпеки, включаючи зміну місця проживання, обмеження інформації про дитину в соціальних мережах або навіть зміну особистих даних.
Особливої уваги потребує питання освіти та соціалізації дитини після позбавлення одного з батьків батьківських прав. Важливо забезпечити стабільне освітнє середовище, де дитина відчуватиме підтримку та розуміння. В умовах війни, коли багато дітей навчаються дистанційно або змінили школу через переїзд, це може бути складним завданням. Тут можуть допомогти спеціальні освітні програми та ініціативи, розроблені для підтримки дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах внаслідок війни.
Не менш важливим є забезпечення фінансової стабільності дитини. Хоча батько чи мати, позбавлені батьківських прав, зобов’язані продовжувати утримувати дитину, стягнення аліментів у період війни може бути ускладненим, особливо якщо особа перебуває на окупованій території або за кордоном. У таких випадках варто розглянути можливість отримання тимчасової державної допомоги на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. Така допомога не звільняє боржника від обов’язку сплачувати аліменти, але забезпечує тимчасову фінансову підтримку для дитини.
Важливо також підтримувати соціальні зв’язки дитини з родичами з боку того з батьків, який був позбавлений прав, якщо це не суперечить інтересам дитини. Бабусі, дідусі, тітки, дядьки можуть залишатися важливою частиною життя дитини, забезпечуючи їй додаткову емоційну підтримку. Однак це повинно відбуватися лише за умови, що ці особи не становлять загрози для безпеки та благополуччя дитини і не використовуються другим з батьків для неправомірного впливу.
Можливості відновлення батьківських прав після закінчення воєнного стану
Законодавство України передбачає можливість відновлення батьківських прав, якщо особа змінила свою поведінку, ставлення до виховання дитини та усунула причини, які стали підставою для позбавлення батьківських прав. Цей процес може набути особливих рис у контексті завершення воєнного стану, коли багато сімей намагатимуться повернутися до нормального життя.
Перш за все, важливо розуміти, що відновлення батьківських прав – це окремий судовий процес, який ініціюється особою, позбавленою батьківських прав. Цей процес не відбувається автоматично з закінченням воєнного стану. Для того, щоб суд прийняв позитивне рішення, необхідно довести реальні позитивні зміни в житті та поведінці заявника.
Якщо підставою для позбавлення батьківських прав було ухилення від виконання батьківських обов’язків у період війни, для відновлення прав буде необхідно продемонструвати, що особа готова повноцінно брати участь у вихованні дитини, має стабільний дохід та житлові умови, які дозволяють забезпечити належний догляд за дитиною. Важливим буде також погашення заборгованості по аліментах, якщо така існує.
Особливо складним може бути процес відновлення батьківських прав для осіб, які були позбавлені їх через колабораціонізм або інші дії на шкоду національній безпеці України. У таких випадках, крім демонстрації змін у ставленні до виховання дитини, буде необхідно розв’язати правові питання, пов’язані з кримінальною чи адміністративною відповідальністю за такі дії. Ймовірно, що відновлення батьківських прав для таких осіб буде можливим лише після повного відбування покарання та демонстрації переосмислення своїх дій.
Важливо розуміти, що при розгляді справи про відновлення батьківських прав ключовим фактором будуть інтереси дитини. Якщо суд вирішить, що відновлення відносин з батьком чи матір’ю може негативно вплинути на психологічний стан дитини, її розвиток або безпеку, у відновленні батьківських прав буде відмовлено.
Процедура відновлення батьківських прав включає обов’язкове залучення органів опіки та піклування, які проводять обстеження умов життя заявника та готують висновок про доцільність відновлення прав. Після завершення воєнного стану ця процедура може бути ускладнена значним навантаженням на органи опіки, які будуть займатися вирішенням численних питань, пов’язаних з дітьми, постраждалими від війни.
Особливої уваги потребуватиме питання згоди дитини на відновлення відносин з батьком чи матір’ю. Якщо дитина досягла такого віку, що може висловити свою думку (зазвичай від 10 років), суд обов’язково враховує її бажання. У випадку, якщо дитина пережила травматичний досвід, пов’язаний з війною, або стала свідком негативних дій батька чи матері, вона може висловлювати небажання відновлювати з ними відносини. У таких ситуаціях суд може відмовити у відновленні батьківських прав, навіть якщо особа демонструє позитивні зміни.
Важливо також розуміти, що якщо дитина була усиновлена після позбавлення одного з батьків батьківських прав, відновлення цих прав стає неможливим. Усиновлення є незворотним процесом, який створює нові правові відносини між дитиною та усиновлювачами і повністю припиняє юридичний зв’язок з біологічними батьками.
Для тих, хто планує ініціювати процес відновлення батьківських прав після закінчення воєнного стану, важливо почати підготовку заздалегідь. Це включає налагодження постійного зв’язку з дитиною (якщо це не заборонено рішенням суду), демонстрацію зацікавленості в її житті, надання матеріальної підтримки, створення належних житлових умов та стабільного доходу. Усі ці кроки повинні бути добре задокументовані, щоб у подальшому можна було надати суду переконливі докази позитивних змін.
FAQ: Позбавлення батьківських прав під час воєнного стану
Чи можливе позбавлення батьківських прав, якщо другий з батьків перебуває на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій?
Так, позбавлення батьківських прав можливе навіть якщо другий з батьків перебуває на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій. У таких випадках суд може розглянути справу за відсутності відповідача, якщо є докази належного повідомлення його про час та місце судового засідання. Судові повістки можуть надсилатися всіма доступними способами: поштою на останню відому адресу, електронною поштою, через месенджери. Якщо існують об’єктивні перешкоди для участі відповідача в судовому процесі, суд може відкласти розгляд справи до появи можливості забезпечити його участь, або, враховуючи інтереси дитини, розглянути справу без його участі.
Чи є підставою для позбавлення батьківських прав виїзд одного з батьків за кордон під час війни та припинення контактів з дитиною?
Сам факт виїзду за кордон не є підставою для позбавлення батьківських прав. Однак, якщо батько або мати, перебуваючи за кордоном, повністю припинили контакти з дитиною, не цікавляться її життям, не надають матеріальної підтримки, маючи таку можливість – це може розглядатися як ухилення від виконання батьківських обов’язків, що є підставою для позбавлення батьківських прав. Важливо зібрати докази такого ухилення: відсутність комунікації, несплата аліментів, відсутність інтересу до навчання, здоров’я дитини тощо.
Як швидко відбувається розгляд справ про позбавлення батьківських прав під час воєнного стану?
Тривалість розгляду справ про позбавлення батьківських прав під час воєнного стану може варіюватися залежно від навантаження на суд, складності справи та можливості забезпечити участь усіх сторін. Загалом, справи щодо захисту прав дітей розглядаються у пріоритетному порядку. В середньому, процес може тривати від 2 до 6 місяців. Якщо справа ускладнюється неможливістю повідомити відповідача або отримати необхідні докази через воєнні дії, строки можуть збільшуватися.
Чи можна позбавити батьківських прав особу, яка підтримує російську агресію проти України?
Хоча підтримка агресії проти України прямо не визначена в Сімейному кодексі як підстава для позбавлення батьківських прав, судова практика показує, що такі дії можуть розглядатися як такі, що суперечать інтересам дитини та є підставою для позбавлення прав. Важливо надати суду переконливі докази такої підтримки та довести, що це негативно впливає на дитину. Це можуть бути публічні висловлювання, участь у пропагандистських заходах, сприяння окупаційній владі тощо. У таких випадках часто застосовується норма про “аморальну поведінку” батьків як підставу для позбавлення прав.
Які докази потрібні для позбавлення батьківських прав за ухилення від виконання обов’язків під час війни?
Для доведення ухилення від виконання батьківських обов’язків під час війни можуть бути використані довідки про несплату аліментів або виписки з банківських рахунків, які підтверджують відсутність фінансової підтримки. Також важливими доказами є скріншоти переписок, які демонструють відсутність інтересу до життя дитини, та свідчення свідків – вчителів, сусідів, родичів. Корисними будуть характеристики з навчальних закладів, які підтверджують, що один з батьків не цікавиться навчанням дитини, та медичні документи про відсутність участі в лікуванні дитини. Суттєвим доказом є також документи, які підтверджують відсутність контактів з дитиною протягом тривалого часу.
Чи можуть бабуся або дідусь ініціювати процес позбавлення батьківських прав їхньої дитини, якщо вона ухиляється від виховання онука/онуки?
Так, бабуся або дідусь можуть ініціювати процес позбавлення батьківських прав, якщо їхня дитина (батько чи мати внука/внучки) ухиляється від виховання. Згідно з законодавством, право звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років. Якщо дитина проживає з бабусею або дідусем, вони можуть ініціювати цей процес як “особа, в сім’ї якої проживає дитина”.
Що робити, якщо під час війни неможливо отримати характеристику від органів опіки, необхідну для процесу позбавлення батьківських прав?
Якщо отримання характеристики від органів опіки ускладнено через війну, можна звернутися до органів опіки за місцем вашого фактичного проживання, навіть якщо ви є внутрішньо переміщеною особою. Також є можливість подати клопотання до суду про витребування такої характеристики судом. Доцільно надати альтернативні докази: характеристики з навчальних закладів, медичних установ, свідчення сусідів та родичів. У крайньому випадку, можна ініціювати судовий процес без такої характеристики, пояснивши суду причини її відсутності. Суд може самостійно запросити висновок органів опіки в процесі розгляду справи.
Позбавлення батьківських прав – це серйозний крок, який має далекосяжні наслідки для всіх учасників процесу. В умовах воєнного стану цей процес набуває додаткових складнощів, але залишається важливим механізмом захисту прав та інтересів дітей. Якщо ви опинилися в ситуації, коли позбавлення батьківських прав здається необхідним для захисту вашої дитини, не відкладайте вирішення цього питання.
Як досвідчений сімейний адвокат, я готова надати вам професійну юридичну підтримку на всіх етапах цього складного процесу – від оцінки перспектив справи до представництва ваших інтересів у суді. Запишіться на консультацію, щоб ми разом розробили індивідуальну стратегію, яка найкраще захистить інтереси вашої дитини в цей непростий для всіх нас час. Ваша дитина заслуговує на безпечне та щасливе майбутнє, і я допоможу вам забезпечити їй надійний правовий захист.
