Виконання рішень про стягнення аліментів від особи, яка не має доходів (не працює)
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 71 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий орган зобов’язаний стягувати аліменти від боржника в розмірі, який вказаний у виконавчому документі, але не менше мінімального гарантованого розміру, який встановлює Сімейний кодекс України.
Законодавство не передбачає можливості звільнення платника аліментів від обов’язку щомісячної сплати аліментів на утримання дитини у випадку втрати роботи або перебування в статусі безробітного.
У випадку, коли аліменти не сплачуються відповідно до виконавчого документа, виконавець обчислює заборгованість боржника за аліментами.
Стаття 195 Сімейного кодексу України встановлює, що заборгованість за аліментами, які призначені у відсотках від заробітку (доходу), обчислюється на основі фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів отримував протягом періоду, коли не було здійснено їх стягнення, незалежно від того, чи було отримано такий заробіток (дохід) в Україні або за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на момент виникнення заборгованості або є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який отримує заробіток (дохід) у країні, з якою Україна не має договору про правову допомогу, обчислюється на основі середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Однак пункт 3 Розділу 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачає, що у випадку, коли боржник не працює і самостійно сплачує аліменти стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів подаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та додаються до матеріалів виконавчого провадження.
Таким чином, якщо у боржника немає доходів і він не працює, а виконавець не має відомостей про сплату аліментів, він обчислюватиме заборгованість, виходячи з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Виконання рішень про стягнення аліментів від особи зі статусом безробітного
Стаття 72 Закону України “Про виконавче провадження” встановлює, що на допомогу з державного соціального страхування, яка виплачується у разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника.
Отже, якщо боржник зареєстрований у центрі зайнятості як безробітний і отримує допомогу по безробіттю, то з такої соціальної допомоги виконавчий орган стягує призначені аліменти.
